|
Вірші
Осінь Коли вона загляне в сад — Наллється соком виноград, І різні яблука ренет Солодкі стануть, наче мед. Коли огляне баштани — Надмуться гордо кавуни, І запишається в хустках Товста капуста на грядках. Як помандрує по гаях З чарівним пензлем у руках — Все розмалює на путі, Берези стануть золоті! І ми її уклінно просим: — Заходь у гості, щедра осінь! І. Кульська
Осінь Нині осінь нас чарує, Неповторна, чарівна, Різні барви нам дарує І дивує нас вона. Виглядає так казково Восени і парк, і гай, Розмаїттям кольоровим Прикрашає осінь край!
Осінь Ніби притомилося сонечко привітне: У траві пожовклій молочай не квітне. Облетіло літо листячком із клена, Лиш ялинка в лісі сонячно зелена. Журавлі курличуть: летимо у вирій. Пропливає осінь на хмарині синій. Б. Чалий
На санчатах Я лечу, лечу, лечу — Накатаюсь досхочу. Все униз, униз, униз — Мимо сосен і беріз. Я веду, веду, веду — Саночки на поводу, Бо з гори санки летять, А на гору — не хотять... Грицько Бойко
Сніжинка і краплинка В віконце крізь щілинку Сніжинка залетіла. Галинка ту сніжинку Намалювать схотіла.
Поки папір шукала, — Сніжиночки не стало; Лишилася краплинка: — Малюй мене, Галинко! Вадим Бойко
Якщо говорити між нами... Якщо говорити між нами, То все починається з мами. І казочка перша у світі, І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки І сяюче диво – ялинка. Від мами – і літери, Й слово, І зроблена разом обнова.... Якщо говорити між нами, То все починається з мами.
М.Пономаренко
Вишиванка Мама вишила мені Квітами сорочку. Квіти гарні, весняні: - На, вдягай, синочку! В нитці - сонце золоте, Пелюстки багряні, Ласка мамина цвіте В тому вишиванні. Вишиваночку візьму, Швидко одягнуся, Підійду і обніму Я свою матусю. В.Крищенко
Матінці Матінко моя єдина! Ти для мене цілий світ! І хоч я мала дитина, Хоч мені лиш кілька літ, Та тебе, матусю мила, Я кохає над життя І бажаю: будь щаслива, Наче квітка весняна! І. Савицька
Дуже люблю Матусю, дай ручки твої поцілую, За шийку тебе обійму І щічки погладжу. Ти знаєш, матусю, Як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш, хоч я неслухняна, Частенько і шкоду роблю. Та ти все пробачиш, мене поцілуєш, І я тебе дуже люблю! К. Перелісна
Чи є в світі що світліше? Чи є в світі що світліше, Як мамині очі, Що все зорять за дітками, Як вдень, так і вночі?
Чи є в світі що щиріше, Як серденько мами, Яке б’ється для дитини Днями і ночами?
Чи є в світі що дорожче, Як мама кохана, Що трудиться для дитини До ночі від ранку? І. Блажкевич
Моїй мамі Мамо люба, добра, мила… Як іще назвать тебе? Це ж для мене ти пошила З шовку плаття голубе.
Ти мені читаєш книжку, Хочеш розуму навчить. Ляжу спати – ходиш нишком, Все боїшся розбудить.
Захворію хоч злегенька – Цілу ніч не будеш спать. То ж дозволь, тебе, рідненька, За усе поцілувать! М. Познанська Перші крапельки весни Цуцик носа підставляє,
Бабця спить В.Багірова
|
